5 березня 2026 року поблизу Будапешта угорські силовики затримали сімох працівників Ощадбанку та дві інкасаторські машини, що перевозили валюну з Відня до Києва. Під час огляду конвою виявлено 40 млн доларів США, 35 млн євро та 9 кг золотих зливків. У ніч на 6 березня банк повідомив про інцидент, того ж вечора всіх інкасаторів депортували, і вони повернулися в Україну. За даними МЗС, чоловіків 28 годин тримали в кайданках.
Перебіг розслідування в Угорщині
10 березня уряд Угорщини ухвалив спеціальну постанову, зобов’язавши Національну податкову та митну службу зберігати вилучене до завершення слідства. 8 квітня відомство оприлюднило нові «докази» й відео з українськими інкасаторами. 6 травня, після виборів і зміни уряду, Угорщина повернула гроші Ощадбанку, а 18 травня скасувала рішення про депортацію та трирічну заборону в’їзду до Шенгенської зони. Згодом кримінальне провадження щодо перевезення готівки та золотих зливків припинили, встановивши законне походження цінностей.
Нові деталі та загроза звинувачень Орбану
Колишній прокурор Пал Фюрхт, який вів справу, заявив у Facebook, що Орбан «особисто доручив спецслужбам затримати українських кур’єрів». За його словами, після доповіді керівництву про результати його покарали та розпочали внутрішню перевірку. Генеральна прокуратура заперечила тиск на Фюрхта. У червневому звіті прокуратури, який отримала Financial Times, керівник антитерористичної поліції TEK Янош Хайду заявив, що «всі знали: арешти здійснили за рішенням людини, яку не можна було втягнути у справу», — тобто Орбана. Хайду усунули від керівництва TEK і висунули кілька звинувачень у незаконному затриманні та жорстокому поводженні, які він заперечує. Адвокат Лорант Хорват повідомив, що розслідування наближається до завершення і може стати першою справою з можливими кримінальними звинуваченнями проти колишнього прем’єра Угорщини. Конкретна стаття обвинувального акта у відкритих джерелах не названа.
Залишити відповідь