13 серпня 2026 року у Ладижині Вінницької області померла Валентина Соловеївна Сушицька — праправнучка Тараса Шевченка по лінії його сестри Катерини. Оскільки у Тараса Шевченка, українського письменника і художника, не було власних дітей, саме через Катерину продовжився його родовід. Для українського суспільства ця втрата є знаковою: із життям Валентини Соловеївни завершується ще одна безпосередня нитка, що пов’язує сучасність із родиною великого поета.
Чому це важливо для спільноти
Валентина Соловеївна була не просто далекою нащадкою Шевченка — вона свідомо виконувала роль берегині пам’яті роду. Родина роками зберігала документи, які підтверджують їхнє походження, а сама Валентина Соловеївна берегла родинні архіви та історію Шевченкового роду. Вона знала напам’ять «Кобзар» і значну частину творчої спадщини прапрадіда, тобто була живим носієм його поетичного слова.
Життєвий і творчий шлях
Народжена на Черкащині, Валентина Соловеївна згодом жила та працювала на Донеччині — у передплатному відділі та завідувачкою книжкового магазину на машинобудівному заводі. До Ладижина переїхала, коли її чоловіка перевели працювати на Ладижинську ТЕС, де прожила 46 років. Попри роботу в торгівлі й передплаті, вона писала власні вірші та видала чотири поетичні збірки, поєднуючи родинну пам’ять із власним літературним голосом.
Щодо віку на момент смерті джерела формулюють по-різному: ТСН повідомляє про 90 років і смерть «на 91-му році життя», NV вказує на 90 років.
Залишити відповідь